Радіотехніка та електронне конструювання – це найцікавіший вид дитячої та юнацької науково-технічної творчості.
Гурток надає широкі можливості для розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів. На заняттях радіотехнічного гуртка, юні аматори отримують початкові знання з електроніки і радіотехніки, набувають певних практичних знань розрахунку та монтажу електричних кіл, складання електричних і радіоелектронних схем, обробки конструкційних матеріалів. Об’єм набутих тут гуртківцями теоретичних знань та практичних умінь сприяє успішному виконанню робіт, повязаних з побудовою функціонально діючих технічних саморобок та діючих технічних пристроїв. Тому поряд з проектними, розрахунково-графічними та іншими видами конструкторських робіт, великої питомої ваги набувають технологічні, монтажно-складальні, налагоджувальні операції, експлуатаційні випробування.
Серед радіоаматорів багато є і юних, які займаються улюбленою їм справою на гуртках, станціях юних техніків, самостійно вдома. Вивчаючи основи радіоелектроніки, вони конструюють приймачі, підсилювачі, та інші прилади.
З чого починати роботу гуртка, і як навчити гуртківців конструювати підсилювачі, приймачі, радіотехнічні пристрої та прилади? Подібні питання завжди хвилюють організаторів та керівників гуртків, юних радіоаматорів, і особливо тих, хто береться за цю справу вперше. А зараз я хочу поділитися своїм досвідом гурткової роботи. Радіогурток треба розглядати як самодіяльне об’єднання школярів, які бажають в години дозвілля навчитися самим будувати радіоприймачі та інші радіоконструкції, вивчати та розуміти основи радіоелектроніки. Завдання керівника гуртка – задовольнити
і розвинути інтереси гуртківців до радіотехніки.
У кожній середній школі є, звичайно, учні, що цікавляться радіотехнікою. Багато з них займаються радіоаматорством в дома, часто в поодинці. Проте вивчати основи радіоелектроніки і опановувати радіоконструювання краще, звичайно, в гуртках позашкільних установ, де є для цього відповідні умови – це інструменти, матеріали, деталі, прилади. Заняття школярів радіоаматорством носить політехнічний
характер. Адже для того, щоб побудувати радіоприймач або будь-який інший радіотехнічний прилад, потрібні знання з фізики, математики та хімії.
Займаючись у гуртках, учні озброюються теорією і практикою з електроніки і радіотехніки, набувають навички поводження з інструментами, з вимірювальною апаратурою, вчаться читати і креслити електронні схеми, знайомляться з простими технологічними процесами, конструюють. Як показала практика, радіоаматорством успішно займаються учні, починаючи з 6-7 класів. У них вже є необхідні знання, що дозволяють зрозуміти фізичні основи радіотехніки.
Дуже важливо, щоб гуртківці не тільки навчилися монтувати радіоаматорські конструкції, а й знали фізичні процеси, що відбуваються в них, розуміли роботу того чи іншого приладу, уміли виробляти нескладні розрахунки блоків та вузлів апаратури. Але й не слід перевантажувати заняття гуртка інформацією теоретичних відомостей, перетворюючи їх на своєрідні уроки. Початківцям радіоаматорам – учням 6-7 класів на заняттях гуртка потрібно повідомляти лише деякі відомості з електротехніки і радіотехніки, доступні розумінню, і тільки в тому обсязі, який абсолютно необхідний для здійснення наміченої практичної роботи. Не слід давати повних обгрунтувань і вичерпних формулювань законів фізики. Треба тільки підводити гуртківців до цих законів, вказувати на їх практичне застосування. Теоретичні заняття слід проводити у вигляді популярних бесід, супроводжувати демонстрацією дослідів, радіодеталей, готових конструкцій, з показом більшого числа аналогій, схем, малюнків та креслень.
Практична робота гуртка, що є основою його діяльності, і не повинна бути самоціллю. Збираючи і монтуючи ті чи інші конструкції, необхідно мати уявлення про принцип їх роботи, про призначення окремих деталей і вузлів конструкції, також вміти налагоджувати і регулювати їх, знаходити і усувати неполадки. Тільки в цьому випадку заняття в гуртку принесуть всім гуртківцям велику користь. Однак, на жаль, в гонитві за ефективними конструкціями окремі гуртківці, часто з дозволу самого, керівника, іноді беруться за виготовлення складних приладів. А це неодмінно призводить до несвідомого копіювання незнайомої і незрозумілої конструкції. Щоб закінчити такі конструкції, керівнику доводиться приділяти цим гуртківцям багато уваги, а іноді самому доводити конструкцію до кінця. Таке «радіоаматорство» приносить, безумовно, тільки шкоду, і не тільки тій дитині, яка взялася за непосильну роботу, але і всьому колективі.
Для практичної роботи треба намічати тільки ті конструкції і прилади, які від початку до кінця будуть виготовлені й налагоджені самими гуртківцями.
Серед гуртківців будуть, безсумнівно, такі, які бажають виготовляти прилади для особистого користування, для дому. Це бажання по можливості потрібно задовольняти, якщо, звичайно, ці конструкції близькі за тематикою змісту роботи гуртка.
Які би не були великі знання і досвід керівника гуртка ВАСИЛЯ ВАСИЛЬОВИЧА , планомірна робота з гуртківцями вимагає завчасної підготовки до кожного заняття. Треба підбирати досить прості, але ефективні досліди, аналогії, приклади, питання, завдання та інші матеріали пов’язані з заняттям гуртка. Гарна підготовка до заняття гуртка сприяє якісному засвоєнню теоретичного матеріалу, сприятливо впливає на виконання практичних робіт, підвищує авторитет керівника гуртка.
Справа честі радіотехнічного гуртка – активно брати участь в обласних змаганнях з радіоелектроніки, захисту науково–технічних робіт в обласних конкурсах . Це активізує роботу гуртка, згуртовує його колектив навколо нових завдань. Участь у конкурсі сприяє розвитку творчих здібностей, цікавості учнів до радіоелектроніки, науки і техніки, робототехніки, кібернетики, та іншої науково-дослідницької діяльності. Підготовка до конкурсу чи змагань це кропітка, відповідальна, та творча праця гуртківця і керівника. Участь гуртківців в змаганнях, конкурсах та виставках дає можливість поступлення їх в навчальні заклади для глибшого освоєння знань з радіотехніки та електроніки. ї
БЕЛЗ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ - досвідчений педагог. Багато працює з дітьми в індивідуальному порядку. Плодами його педагогічної ниви, є багато учнів, які здобули професії в цій галузі, ставши фахівцями радіоелектроніки – інженерами, програмістами, які колись були лише творчими дітьми. Творчість – це талант, плюс наполеглива, важка, але радісна праця. Розкрити цей талант, навчити розуміти радість такої праці – одне з основних завдань нашого гуртка. Мета його – забезпечити опанування вихованцями елементів майстерності, це розвиток пам’яті, мислення, фантазії, створення можливостей для самовираження; виховання культури поведінки; розширення і поглиблення знань про навколишній світ. Процес гурткової роботи спрямований не тільки на набуття учнями певних знань та вмінь, а й на формування в них інтересу до творчої та технічно-наукової діяльності і розвитку їхніх здібностей. Кожна дитина має до чогось певні здібності, кожен учень має в певній мірі талант, в кого менше ,в кого більше відкритий, але він є. Завдання гуртка – відшукати хоча б найменші пагінці таланту та відкривши, розвивати їх.